- догасати
- -а́ю, -а́єш, недок., дога́снути, -ну, -неш, док.1) Переставати горіти; потухати.2) перен. Слабнути, втрачати сили; чахнути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
догасати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
догасати — догасат, Ол. Гаснути, угасати, згасати. Оген догасат юж … Словник лемківскої говірки
догаснути — див. догасати … Український тлумачний словник
гаснути — I (переставати горіти, світитися), (і)згасати, (і)згаснути, загасати, загаснути, погасати, погаснути, у[в]гасати, у[в]гаснути, догасати, догаснути, гаситися, загашуватися, загаситися, тухнути, потухати, потухнути, стухати, стухнути, затухати,… … Словник синонімів української мови
умерти — вмерти, умирати, вмирати (про людину перестати жити), померти, помирати, сконати, відійти, відходити, переставитися, кінчитися, кінчатися, скінчитися, скапуститися, скапутитися, дійти, доходити, одубіти, одубитися, одубнути, ґиґнути; вимерти,… … Словник синонімів української мови